"Записки Кирпатого Мефістофеля", Володимир Винниченко

Разом читаємо та обговорюємо літературні твори
Відповісти
Аватар користувача
Ulyana_Missouri
Загальний модератор
Загальний модератор
Повідомлень: 405
З нами з: 30 березня 2005, 03:21
Звідки: Iowa, IA
Контактна інформація:

"Записки Кирпатого Мефістофеля", Володимир Винниченко

Повідомлення Ulyana_Missouri » 7 червня 2007, 04:45

Зізнаюсь - це єдиний художній твір Винниченка який я прочитала. Сподіваюсь, що не останній.
Якось при розмові з одним знайомим він процитував уривок з цього твору, і я зацікавилась. Ось та цитата: "...Найпевніща ознака самотніх та, що вони нічого й нікого не люблять. І коли я слухаю людей, що жаліються на самотність і запевняють, що вони люблять, я думаю про себе: бідолахо, тобі для чогось хочеться переконати мене, що в тебе в гаманці одночасно порожнеча й цілі скарби..."

Читайте і діліться своїми враженнями. :)

http://www.utoronto.ca/elul/Vynnychenko/Zapysky/
"Love allows a person to see the true angelic nature of another person, the halo, the aureole of divinity." Thomas Moore

Un.Known

Re: "Записки Кирпатого Мефістофеля", Володимир Винниченко

Повідомлення Un.Known » 13 червня 2007, 07:58

Героя розпирають внутрішні протиріччя. За демонічним образом Мефістофеля приховано ніжність і еротизм, прагнення ідеалів, за вільними розмовами про "міщанську" мораль - підсвідоме бажання виконати обов"язок батька і чоловіка. Мефістофель зогиджує оточенню те, чого сам найбільше хоче, і навпаки - описує в яскравих барвах те, чого сам боїться.

Читається легко, але примушує роздумувати. Просто Винниченко.

Аватар користувача
Ulyana_Missouri
Загальний модератор
Загальний модератор
Повідомлень: 405
З нами з: 30 березня 2005, 03:21
Звідки: Iowa, IA
Контактна інформація:

Re: "Записки Кирпатого Мефістофеля", Володимир Винниченко

Повідомлення Ulyana_Missouri » 13 червня 2007, 21:11

Мені дуже сподобалась як тонко і справжньо автор передає емоції Мефистофеля - огида, захоплення, жаль...

Збило мене з пантелику чого Мефістофеля так тягнуло до Андрійка, таке піднесення в нього викликалось коли Андрійко був поруч і таке сильне несприйняття Міки. Зробила собі висновок, що він при першій зустрічі з Мікою відчував, що ця дитина змінить його світ, що задля неї він пожертвує й особистим щастям. Це викликало в Мефістофеля сильний внутрішній опір. З Андрійком він відчував радість, що то може бути його дитина, але він не хвилювався, що на нього ляже відповідальність за виховання і забезпечення цієї дитини. Андрійко мав "тата" і маму, тобто, свобода Мефістофеля не мала реальних загроз. А як ви думаєте?
Un.Known писав: ...за вільними розмовами про "міщанську" мораль - підсвідоме бажання виконати обов"язок батька і чоловіка. Мефістофель зогиджує оточенню те, чого сам найбільше хоче, і навпаки - описує в яскравих барвах те, чого сам боїться.
Так. Коли прочитала останні абзаци-подумалось:" Говорити, не мішки носити". Мефістофель вчив своїх друзів як їм поступати і жити, сам поступив прямо протилежно.
 
"Love allows a person to see the true angelic nature of another person, the halo, the aureole of divinity." Thomas Moore

Відповісти