Понеділок, 23 жовтня, 2017
Увійти

Історія

INTERMEZZO

Фільм про подорож на край землі волонтера Ростислава Тищенко та режисера Віри Яворської.

   

[книга] «Стрийська Бастилія: Історія тюрми в м. Стрию.» (Михайло Мандрик)

Людина, яка поважає себе, має знати не тільки історію своєї нації в цілому, а й історію тих маленьких фрагментів, з яких складається велика розповідь про свій народ. Колишня стрийська тюрма — це частина історії, де переплелися героїзм і трагедія українського народу.

Ця розповідь про те, як із колишнього репресивного закладу вона перетворилася у Меморіальний Пам'ятник для нащадків.

   

Велич і трагедія стрийських будителів

Цей фільм про долі трьох людей, які більш як сто років тому сколихнули всю Східну Галичину, пробудили дух українства у краї, який формально ніколи не був українським — належав до 1772 року Речі Посполитій, потім Австро-Угорській імперії Габсбургів, а з 1939 року — буржуазній Польщі.

Стрийська трійця — Євген Олесницький, Остап Нижанківський, Олекса Бобикевич — зробила, здається, неможливе — слово «українець» у ту складну епоху, завдячуючи їх зусиллям, зазвучало голосно і гордо.

Доля, однак, безжально повелася з нашими героями, завчасно обірвавши їх життя, а історія, давши шанс, згодом намагалася знищити ідею, котру вони плекали.

   

Час до об’єднання, а не розбрату. Думки вголос.

Як відомо, демонтаж у Стрию пам’ятника «Воїну визволителю» спричинив різного роду суперечки. Ця подія набула досить великого розголосу, а отже ми, стрияни, мусимо демонструвати свою позицію.

Вважаю, що дії були надто поспішними, не виносились на розсуд громадськості, а відтак перенесення було неправомірним. Заявлено, що «солдат» був обережно знятий і відтепер стоятиме на цвинтарі, а на його місці встановлять пам’ятник героям майдану. Ініціативу такого спорудження, безперечно, підтримую, але хочу внести свою пропозицію.

Нерідко з однієї оселі один йшов в одну армію, а сусід – в іншу.

У нашому місті досі немає пам’ятника воїну УПА. Нам, галичанам, мабуть, не варто навіть пояснювати, чому необхідно вшанувати людей, що воювали у лавах Української повстанської армії. Та заради історичної справедливості варто зазначити, що у рядах Радянської армії теж воювали і українці. Нерідко з однієї оселі один йшов в одну армію, а сусід – в іншу.

Так, справді загалом Радянську армію в жодному разі не можна назвати «визволительною», але попри це, там були солдати, які щиро боронили Україну від фашистської Німеччини. Багато з них згодом були знищені НКВД, вислані до Сибіру, розстріляні у тюрмах.

   

Красівський Зіновій (1929 – 1991)

Хай наша кров, страждання наші, жертви
Нащадкам нашим стануть заповітом!
Візьми мене! Дозволь за Тебе вмерти!
Вплести моє життя в вінок Твого безсмертя!
Моя Ти доле, Україно, мій Ти світе!

Красівський ЗіновійВизначний діяч національно-визвольного руху, багатолітній політичний в’язень, голова проводу ОУН на Україні, письменник, поет, правозахисник, редактор журналу “Воля і Батьківщина”. Автор збірок поезій “Месник”, “Невольницькі плачі”, поеми “Тріумф сатани”, історичного роману “Байда”, член підпільного Українського Національного Фронту, співробітник Спілки українських політв’язнів, ініціатор створення політичних організацій. Проживав у Моршині.

Народився Зіновій Красівський 12 листопада 1929 року на Івано-Франківщині, в незаможній, багатодітній селянській сім’ї. Навчався в народній школі за польської влади, при радянській владі, згодом за німецької окупації закінчив шість класів львівської гімназії. “Заслугою” усіх трьох чужоземних режимів стало виховання його у дусі ненависті до будь-якого поневолення, свободи народу і людини.

У 1947 р. сім’ю батьків Зіновія та семирічну сестру Марію вивозять у Казахстан. Зіновій викидається з товарняка і переходить на нелегальне становище. Через 2 роки був арештований і відбував термін так, як і його однодумці – «дисиденти»: хто на Сибіру, хто на Колимі, хто на Півночі, в різних районах Совєтського Союзу. Сповна зазнав холоду, голоду, злиднів та поневірянь.

У 1959 році повернувся на рідну землю з Караганди з наміром відновити Національно-визвольну боротьбу. У 1964 р. з однодумцями створили Український національний фронт, який проіснував до 1967 р., видавали підпільний журнал «Воля і Батьківщина». Цей часопис спершу друкували на другому поверсі помешкання Красівського в Моршині. За що знайомі та однокурсники Зіновія, що брали участь у видавництві були арештовані і ув’язнені на різні терміни. З. Красівський отримав 5 років тюрми, 7 років таборів і 5 років заслань.

   

Історія банків Стрийщини

Відеонарис Євгена Тиченка.

   

Феномен «Стрийського тигра» або «Маслосоюз» — економічне диво початку ХХ століття

Сьогодні в засобах масової інформації багато говориться про невідповідність між ціною і якістю харчової продукції українського виробництва. Ціни на харчі у нас як в Європі, а якість – нижча, в чому кожен з нас щоденно переконується, відвідуючи стрийські чи львівські супермаркети.

Стрийський Маслосоюз – економічний феномен, створений руками і розумом українців, продукція якого транспортувалась чи не у всі країни Європи, а масло власного виробництва, яке раніше називали “галицьким шміром”, стало для європейців бажаним продуктом, еталоном смаку та якості.

МаслосоюзЧотирьохлисник — одна з найвідоміших український торгових марок. Чотирилисна конюшина і дві букви  — "М" та "С". Під цим брендом українська продукція завоювала ринки не тільки Польщі, Австрії, Угорщини, а й Франції, Бельгії та «молочної» Голландії.

Становлення в нашому краї кооперативного молочарства (зрештою, як і багато чого іншого) пов’язане з Євгеном Олесницьким. Керуючись своїм гаслом, яке він часто повторював, — «...з бідними політики робити не можна», Олесницький в одному зі своїх рефератів писав:

«Плоди землі не можуть викормити місцевого населення. І тому у нас є привіз збіжжя до краю, а з краю вивозимо тільки людей (малося на увазі масова еміграція до Америки та Європи)... Але рятунок мусить бути. Держава нічого не дасть, бо вона кермується політикою, що поміч мусимо собі самі дати і конечно треба організації кооперації».

   

Сторінка 1 з 12

Додати матеріал

Додати матеріал

Реклама

Читайте з мобільного

або відкрийте stryi.com.ua на
iPhone / Android / WAP -пристрої

Помітили помилку?

Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Нові коментарі

Популярні статті

Найбільше коментують