Інокентій Захаріїв (1868–1930), учитель с. Дуліби, активний громадський діяч, один із організаторів (разом з священиком о. Петром Шанковським) першої сільськогосподарської артілі в Галичині «Добробут», заснованої в Дулібах.

Народився 28 липня 1868 р. в с. Черніхівці поблизу Тернополя у сім’ї управителя школи. Навчався Інокентій у Тернопільській гімназії, згодом – у вчительській семінарії. Працював учителем у селах Тернопільщини, у 1894 р. отримав місце праці управителя Дулібсько-Грабовецької 4-річної школи.

Мешканці цих сіл згадують Інокентія Захарієва як визначного інтелігентного учителя, зразкового господаря, який прославився у цілому повіті своїм умінням вести городівництво. Дирекція польської жіночої семінарії у Стрию запросила його вести заняття з городівництва.

На сільськогосподарській виставці у Стрию 1909 р. І. Захаріїв показав багату колекцію насінь, трав, збіжжя, городовини, рослин, господарського приладдя. Комітет цієї виставки нагородив І. Захарієва золотою медаллю за активну участь у виставці.

Під довголітнім проводом І. Захарієва, Дулібсько-Грабовецька школа стала однією з найкращих сільських шкіл у Галичині. Тут навчали не лише обов’язкових предметів, а і методів ведення господарства, городівництва, бджільництва, садівництва (що було дуже актуальним в умовах, коли земельні наділи селян були бідними і малородючими), а також хорового співу і драматичного мистецтва.

Брав участь у будівництві Народного дому в Стрию, «Руської бурси», в управлінні «Маслосоюзом», товариством «Сільський господар», був головою філії «Товариства взаємопомочі вчителів». За свою працю отримав відзнаки і похвали від австрійського уряду.

Польська влада у 1920 р. заарештувала учителя за просвітницьку діяльність. Інокентій Захаріїв провів у тюрмі 8 місяців. Його доньки Галина та Марія служили добровольцями у ІІІ Корпусі УГА.

Помер 1-го лютого 1930 р. на Стрийщині.

Джерело:

Іван Боднарук, "Де залишилось серце моє. Статті про рідний край". Стрий. 1998.