В маленькому місті Тайдарайда мешкав якийсь собі кравець, весела людина з козлячою борідкою. Кликали його Юзеф Ниточка. Він був дуже тонесеньким. Всі кравці тонесенькі. Так вже заведено на світі, що всі вони подібні на голку, а наш кравцуньо був тоненький-претоненький. Він був таким тоненьким, що міг пролізти у вушко голки, котру тримав у руці. Він не їв нічого, крім макаронів – тільки макарони пролізали у його тонесеньке горло."

Отак лагідно починається казка „Пан Ниточка” чудового польського письменника Корнелія Макушинського – польського прозаїка, поета, літературного критика і публіциста, члена Польської Академії Літератури.

Корнелій Макушинський народився 8 січня 1884го року у Стрию, у сім'ї Юлії Огоновської і Едварда Макушинського, полковника австрійського війська.

Відвідував IV гімназію ім. Яна Длуґоша у Львові. Винаймав скромну квартиру у львівського асенізатора і гицля Зіґла на Клепарові. У 14 років почав писати вірші. Перші їхні публікації з'явились у львівській газеті Слово Польське коли письменникові було 16. У році 1904 став членом редакції цієї газети, займаючись театральними рецензіями.

Закінчив філологічний факультет Львівського університету, навчався у Парижі. В половині року 1915, так само як і тисячі мешканців Львова був евакуйований вглиб Російської імперії. Зовсім випадково затримався у Києві, де жило дуже багато поляків. Залишився там головою місцевого Союзу польських письменників і журналістів, а також літературним керівником київського Польського театру.

До Польщі повернувся після закінчення війни, у 1918 році, але не до Львова – до Варшави. Мешкав там до року 1944. За свою творчість отримав членство Польської Академії Літератури, нагороди ПАЛ „Золотий лавр” і почесне громадянство м. Закопане (проживав у ньому від року 1945).

Перша книжка для дітей називалась "Швець Копитко і качур Квак", потім прийшли наступні "Про тих двох, що вкрали місяць"(1928), "Товариш веселого диявола"(1930), "Панна з мокрою головою(1933), "Шаленства панни Єви(1937), також "Пригоди козлика Матолка"(1933-34), "Пригоди мавпенятка Фікі Мікі"(1935-36) i багато-багато інших.

Книжки Макушинського знайшли велику популярність серед молоді завдяки знанням дитячої психіки, вмілому конструюванню оповідання. Оптимізм, шляхетні моральні постави, віра в людську доброту, співчуття скривдженим - то виховні якості його творів.

Помер Корнелій Макушинський 31-го липня 1953-го року, похований на Цвинтарі Достойних у місті Закопане. Його твори для дітей і молоді, перекладені багатьма мовами світу, друкуються і в Україні, у Львові. Українською мовою переклала казку Макушинського „Пригоди карлика Маталика” ще одна стрийська поетеса - Теодора Савчинська-Латик.

Джерела:

http://www.zgapa.pl