Понеділок, 21 травня, 2018
Увійти

Німецький порядок проти України

Leoni GMbH"Я мав багато розмов з представниками найвищого керівництва України – Ющенком, Януковичем, Єхануровим… Кожен з них чудово розуміє роблеми країни, однак жоден навіть пальцем не поворухне, аби їх вирішити», – Вернер Гайллінгер, генеральний директор ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс УА Гмбх» – найбільшого інвестиційного проекту Львівської області".

Такий «вирок» Вернер Гайллінгер виголосив під час зустрічі у Львові зі студентами економічних факультетів та представниками бізнесових кіл, яка пройшла 13 листопада. Зокрема, він торкнувся теми українського законодавства, його відкритості для іноземного інвестора. Одні вважають наші закони надто поблажливими, інші, а надто самі інвестори, називають їх несприятливими.

Тут Вернер Гайллінгер навів такий аргумент. Після Помаранчевої революції на Заході різко зросла зацікавленість Україною. Проте з того великого інтересу зреалізувалося дуже мало. «Українське законодавство абсолютно не приваблює іноземного інвестора, навпаки, відлякує від України. Щоб його змінити, не треба щось вигадувати. А лише взяти за приклад європейське законодавство. І тоді на Україну прийдуть інвестори.

Треба добре розуміти, що інвестор значить для країни. Це «живі» вливання іноземної валюти в місцеву економіку, це безліч нових робочих місць. Люди не будуть змушені покидати країну, родини і їхати за кордон у пошуках роботи. «Закордон» приїде до них додому».

Муки іноземного інвестора

Чого бояться інвестори? Вони бояться того ж таки українського законодавства. Бо його «пікантність» полягає в тому, що кожен може трактувати ті чи інші норми по-своєму. «Наш завод кожного дня приймає 25 автомобілів з виробничим матеріалом, – розповідає Вернер Гайллінгер. – Весь цей матеріал запакований у дерев’яні палети одноразового використання. Раніше ми ці дерев’яні ящики безоплатно віддавали своїм працівникам для господарських потреб.

Але одного дня митниця додумалась до того, що палети входять у вартість купленого матеріалу. І перед нами постала дилема: або їх вивезти, або ж насправді купити. Ми порахували, вийшло, що останній варіант – це дуже дорого. А тому тепер кожного тижня велика вантажівка відвозить палети до Польщі, де їх просто спалюють. І це набагато дешевше, ніж дарувати своїм працівникам».

Інша проблема породжена Законом «Про операції з давальницькою сировиною», яким встановлено часові межі на ввезення сировини, її обробку та вивезення готового товару за межі країни. Часто дотримати їх просто неможливо. Так, для переробки існує визначений термін: 90 – 120 днів. Якщо завод порушує його, доводиться платити штраф. «Але є такі матеріали, які ми рідко замовляємо, бо не часто використовуємо у виробництві. Тим не менше, купувати їх мусимо. Звісно, ми не вкладаємося у визначені Законом терміни. Більшість інвесторів програє через це, хоча для тих підприємців, які свою продукцію виготовляють і продають на території України, це не важливо», – сказав Вернер Гайллінгер.

Він також розповів, що «Леоні» має 30 працівників, які займаються тільки митними процедурами. При цьому на заводі працює ще й восьмеро митників. «Звичайно, ми підкоряємося українським законам, і я дуже люблю Україну. Але скажіть, хіба це нормально?»

Почуття «турбокапіталізму» в українців помірне

«Українські працівники є освіченими, комунікабельними та відданими своїй роботі. Тому цікавлять інвестора. Але попри це, порівняно з німцями, вони дуже не пунктуальні. Запізнитися на 15 хвилин, годину-дві, на день – це нормально. Воднораз українці можуть затриматися на роботі, якщо хочуть закінчити розпочату справу. Німці ніколи не пожертвують своїм часом, але при цьому ніколи не спізнюються», – зауважив Вернер Гайллінгер.

На його думку, у світі тепер дуже поширений «турбокапіталізм». Це означає, що молоді люди хочуть дуже швидко розбагатіти і здобути авторитет. В Україні теж існує ця тенденція, але поки що вона не така виразна. «У Німеччині випускники вишів приходять на підприємство і хочуть одразу отримати добру роботу, хоча й не мають жодного досвіду. Вони поводять себе наче генеральні директори, які можуть вирішити все і за всіх, і одразу. На Західній Україні є велика перевага – молода генерація є голодною. Вона хоче працювати і може працювати якісно».

Спізнюються, але роботящі і дешево

Сьогодні на «Леоні» працює 2,3 тис. працівників, інвестовано 50 млн євро. При цьому зарплата у робітників не така вже й велика. Більше того, дешева робоча сила, або, як кажуть американці, – «monkey job» – це ще одна характеристика трудового ресурсу України, який чи не найбільше приваблює іноземних інвесторів.

За словами Вернера Гайллінгера, середня зарплата звичайного працівника на «Леоні» становить 1,8 – 2 тис. грн, керівники напрямів та підрозділів отримують у 4-5 разів більше. За аналогічну роботу у країнах Центральної та Східної Європи, де також розгорнуті виробництва запасних частин для атомобілів «Дженерел Моторз» та «Порше», (на «Леоні» для них виготовляють кабельні мережі), робітникам платять значно більше.

Однак здорожчання робочої сили призводить до втечі капіталів. Зокрема, Вернер Гайллінгер повідомив, що подібні виробництва у Польщі та Словаччині незабаром будуть перенесені в Україну. «Нині ми працюємо над тим, аби наприкінці лютого перенести у Львівську область виробництво з Польщі, що створить ще 600 робочих місць. А в квітні – зі Словаччини», – зазначив Вернер Гайллінгер. Наверненню інвесторів до України сприяло б загальне швидке технічне оновлення добувних і переробних виробництв.

Сьогодні багато іноземців у нас працюють за принципом «ввезти-зробити-вивезти». Вернер Гайллінгер також додав, що одна з причин, чому так відбувається, полягає у тому, що Україна з її природними багатствами, як виявляється, не може забезпечити інвестовані компанії потрібною якісною сировиною. Тому її доводиться транспортувати із Західної Європи. І «Леоні» – це не єдиний приклад такого стану речей.

Криза для одних – шанс для других

«Сьогодні ми заплатили 8 млн грн своїм працівникам за те, що вони сидять вдома. Ми не можемо їм дати роботу, адже виробництво призупинене», – розповів Вернер Гайллінгер, торкнувшись теми економічної кризи. На його думку, вона в Україні триватиме від 1,5 до 2 років, а наприкінці наступного року сягне найтяжчої фази. На його думку, в Західній Європі буде втрачено дуже багато робочих місць. Але насамперед роботу втрачають «гостьові» працівники.

Багато працівників зі Східної Європи нині повертаються з роботи, зокрема й українці. Вернер Гайллінгер підтвердив, що багато підприємств Чехії вже відправили українських працівників додому. «В Іспанії криза в будівництві, сотні тисяч румунів їдуть додому. Аналогічна ситуація в Англії та Ірландії, звідки повертаються польські працівники. І це тільки початок», – зазначив він

«Якщо так триватиме і далі, то багато підприємств не зможе втриматися на плаву, це очевидно, – підкреслив Вернер Гайллінгер. – Відбудеться природній відбір. Адже криза для одних – це шанс для інших. Для нас – це шанс. Бо «Леоні» планує збільшити кількість працівників у наступному році. Власне, оскільки Польща, Чехія, Словаччина не є вигідні для нашого бізнесу в умовах кризи, то ми, як я вже казав, переносимо виробництво на Україну», – оптимістично закінчив Вернер Гайллінгер.

За матеріалами ЗІК (Тетяна Цінкевич)

Додати матеріал

Додати матеріал

Реклама

RSS новин

Forum RSS

Читайте з мобільного

або відкрийте stryi.com.ua на
iPhone / Android / WAP -пристрої

Помітили помилку?

Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Нові коментарі

Популярні статті

Активні коментатори

  • 007
    2 ( +4/-0 )
  • Mukola
    1 ( +0/-0 )
  • петро романович
    1 ( +0/-0 )
  • Maria kravets
    1 ( +2/-0 )
  • Юлія О.
    1 ( +0/-1 )