ХРЕСНЕ ЗНАМЕННЯ
Хресне знамення - це мале священнодійство, в якому християнин, зображуючи на собі знамення Хреста Господнього прославляючи Бога: «Слава Отцю і Сину і Святому Духу!». Тим ми призиваємо Божественну Благодать Святого Духа, на себе, або на того кого ми хрестимо, або на що ми хрестимо.
Благодатна сила дана хресному знаменню тому, що Христос Своєю смертю на Хресті переміг сатану з його гординею, звільнив людину від рабства гріха, освятив Хрест як переможну зброю, і дарував цю Зброю нам для боротьби з ворогом роду людського - дияволом. Нам же, православним християнам, треба знати, що хресне знамення тоді тільки має благодатну силу, коли ми хрестимось благоговійно і правильно.
Про тих, які знаменують себе всією п'ятірнею, або вклоняються, не закінчивши ще хреститись, або махають рукою своєї по повітрю або по груди свої, святитель Іоанн Златоуст сказав: «Тому шаленому махання біси радіють». Навпаки, хресне знамення, що здійснюється правильно і неквапливо, з вірою і благоговінням, відганяє бісів, заспокоює гріховні пристрасті і привертає Божественну благодать.
Під час Тертуліана хресне знамення вже глибоко увійшло в життя сучасних йому християн. У трактаті «Про вінці воїна» (близько 211 р.) він пише, що ми захищаємо своє чоло хресним знаменням при всіх обставинах життя: входячи в будинок і виходячи з нього, одягаючись, запалюючи світильники, лягаючи спати, приступаючи за яке-небудь заняття.
Хресне знамення перш за все, це - велика зброя. Патерики, Отечник і житія святих містять багато прикладів, які свідчать про ту реальної духовну силу, яку має образ Хреста.
Навіщо люди хрестяться, коли проходять біля храму або монастиря? Чи обов'язково треба хреститися?
Православний християнин за правилами благочестя, проходячи біля православного храму, повинен зупинитися, благоговійно осяяти себе хресним знаменням і поклонитися храму Божому, віддаючи цим славу Божу Господу нашому Ісусу Христу, Який заради нас і нашого спасіння зійшов з небес, втілився від Духа Святого і Марії діви і став чоловіком. Був Розп'ятий на Хресті за гріхи наші. Похований, Воскрес і вознісся на небеса і сів праворуч Отця Небесного, щоб по другому Своєму приходу у славі з усіма святими і ангелами судити кожного за його вчинками. Тобто своїм поклонінням християнин публічно сповідує віру Православної Церкви в Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа. А про тих, хто соромиться такого сповідання, Господь сказав: «Бо якщо хтось посоромиться Мене і Моїх слів у роді цьому перелюбному і грішному, того посоромиться і Син Людський, коли прийде у славі Отця Свого з ангелами святими.» (Мк. 8, 38).
Як правильно хреститися
Сила хреста надзвичайно велика. Ще святитель Василій Великий писав: "В церкві все благопристойно і по чину буває". Хресне знамення - видиме свідчення нашої віри. Багаторазово в Житіях Святих зустрічаються розповіді про те, як бісівські чари розсіювалися після однократного зображення на людину Хреста. Тому ті, хто недбало, метушливо і неуважно хрестяться, просто тішать бісів.
Яке ж хресне знамення буде правильним?
Потрібно скласти докупи три перші пальці правої руки, що символізує Єдність Святої нероздільної Трійці. Два інших пальця - щільно пригнути до долоні, символізуючи тим самим сходження Сина Божого з Неба на Землю (два пальця - образ двох природ Ісуса Христа).
Спочатку складені пальці поставляють на чоло, для освячення розуму; потім на черево (живіт) для освячення почуттів; після цього - на праве, а потім на ліве плече, освячуючи тілесні сили. Опустивши руку - невеликий уклін. До речі, ще одна поширена помилка - уклін одночасно з хресним знаменням робити не можна.
Хресне знамення, як силу Бога, віруючі повинні використовувати повсюди, бо це діюча очисна сила, яка допомагає християнам позбавити себе від дії невидимих бісівських сил на людину. Які пошкоджують розум, позбавляють людину благодаті, навіюють пристрасті, злі помисли, підштовхують людину до гріха. Ми повинні хреститися коли встаємо і лягаємо спати, виходячи на вулицю і входячи в храм; перед їжею повинні хрестити їжу. Хрест Христовий освячує собою все і вся, і тому зображення його віруючим на собі - спасительне і корисного для душі.
Сам же Хрест є символ перемоги над смертю, перш за все над смертю нашої душі. Відомо, що святитель Ігнатій (Брянчанінов) з'явився після смерті своєї духовної дочки. «Думайте про смерть, - сказав він. - не дбайте про земне! Все це тільки сон, земне життя - лише сон! Все, що написано мною в книгах, все - істина! Час близько, очищайтеся покаянням, готуйтеся ». У неї тут же промайнула думка: «А у мене - син!» (Вона невпинно працювала, щоб утримувати його). "Це не ваша справа; доля його в руках Божих! - відповів він їй. - Ви ж піклуйтеся про перехід у вічність. Ви сліпі, нічого не бачите і тому не боїтеся, але я відкрию вам очі і покажу смертні муки ».
І тут же вона побачила ... Вся Піднебесна була заповнена якимись істотами. Тіла у них прозорі - як слимаки. Вони копошаться навколо кожної людини і тягнуть його думки на всі боки, влаштовуючи людині збочені спокуси. Вона була в якомусь напівмертвому стані, спробувала зобразити на собі хресне знамення, але тіло її не слухалося. Нарешті, коли з зусиллям вона змогла це зробити. Вона бачила що хресне знамення як розпечене залізо пропалювало їх.
Ось що значить Знамення Хреста!
Якось отець Євгеній освячував будинок жінці, яка вже наяву бачила бісівську нечистоту в своєму будинку. Все, як годиться, освятив, а жінка і каже:
- Отець, ці біси навколо будинку тепер вже стоять. Похрестіть їх хрестом.
Огородив він хрестом на всі чотири сторони.
- По чотирьох кутах ще залишилися.
Він ще раз охрестив хрестом.
- Один залишився, - сказала господиня.
Третій раз охрестив хрестом і жодного не залишилося.
Виявляється, деякі нечисті духи до двох хрестів витримують. Два хресних знамення їх не бере.
Деякі вважають: «Я перехрещуся - і нечиста сила зникне!» Ні, дивлячись хто. У бісів, демонів теж є своя ієрархія. Перш за все потрібно хреститися з вірою. Про це у Сергія Нілуса написано: коли хрестяться без віри - так, помахають рукою, - то на таке хресне знамення біси не звертають уваги. Хреста біси, звичайно, бояться, але не так все просто. Хоча по вірі сильно віруючих людей творяться чудеса.
Одна раба Божого розповідала, як вона в дитинстві якось раз тонула. Корабель перевернувся - а вона плавати не вміє! І ось вона із впевнено вимовила про себе: «На мені ж хрест, я не можу потонути». Тут же відчула, що за щось зачепилася, - так вона і опинилася на березі.
Один парафіянин до себе додому священика запросив, на Великдень. Хоча отець і не хотів в цей будинок йти, але прийшов, відчуває: що щось негаразд. Помолилися, сіли за трапезу. Господар наливочки отцю пропонує, а він ще раз помолився і перехрестив підношення. Раптом і чарка розлетілася, і пляшку розірвало.
При будь-якій небезпеці – зовнішній, або коли нечисті помисли лізуть - треба захистити себе хресним знаменням.
Багато відомо таких історій які свідчать про силу хресного знамення і хреста.
Якось отця Назарія покликали причастити хворого, він пішов, а там собака не на ланцюгу. Люта така, летить прямо на нього. А він взяв і перехрестив її. Так вона, точно повиснувши в повітрі, встала спочатку на диби, а потім і назад позадкувала. Ось так.
Тому при будь-якій загрозі, будь вона зовнішня чи думками, коли всякі нечисті помисли лізуть, перш за все треба постаратися захистити себе хресним знаменням. Зробиш це і відразу ж відчуваєш, що все це якось стихає, відлітає кудись.
Повернувся один Мишко з Сибіру. Він пройшов всі карцери. Стільки всього зазнав, але повернувся додому живим. Стали вони жити з дружиною, а тільки вона його чимось прогніває, він кулаком їй вдарить то по шиї, то по ребру. Сам з себе дивується: «Як же так? Там, в ув'язненні, я терпів неймовірне, а тут себе стримати не можу ?! Не в силах потерпіти від дружини якусь найменшу образу ... »
Пішов до одного подвижника, жив у них там такий юродивий старець, і каже йому:
- Така в мене історія ... Що ж мені робити?
А той йому відповідає:
- Мишко, ти неправильно хрестишся, ось сюди руку не доносиш. А треба повний хрест на себе накладати: в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа! А то ти руку не доносиш, а там лукавий і сидить так шепоче тобі: «Бий дружину!»
Як став він правильно хреститися - все зникло: ніякого гніву, ніякої дратівливості.
Хресне знамення має величезну силу для того, хто правильно ним користується. Таким людям Бог дає вірний спосіб християнського життя.
Господи помилуй!
- Хресне знамення - це наше визнання віри. Хрест називають Животворящим. Він прийняв на себе Страждання Христові для порятунку роду людського - з тих пір дерево хресне здобуло таку силу, що навіть мертвих воскрешало.
Накладаючи на себе хресне знамення, ми тим самим свідчимо, що приймаємо Жертву Христову, Його Страждання за нас. Ми сповідуємо, що ми, християни, прийняли віру православну.
А що потрібно? З терпінням приймати все, що Промисел Божий тобі приготував. У кожного з нас різні хрести: кому хвороба, кому праці непомірні, іншого оббрехали ... - все треба понести. Як би не був тяжкий саме твій хрест, треба приймати його розкритим серцем. Тому що через свій хрест ми навчаємось смиренню, а це наш порятунок.
Одного разу чоловік, який вважав, що його життєва ноша занадто важка, гаряче помолився, щоб зустрітися з Богом. І коли в глибині своєї молитви він постав перед Всевишнім, то звернувся до Господа з проханням:
"Мій хрест непомірно важкий для мене. Чи не міг би Ти, Господи, дати мені хрест легший?"
Бог відповів йому:
"Я відведу тебе в кімнату, де зберігаються всілякі хрести, і ти вибереш сам, який тобі сподобається."
Чоловік згодився і вирушив вибирати найлегший хрест.
Хрести в цій кімнаті були різні: важкі дубові, середні срібні і зовсім маленькі з простої міді. Людина довго примірявся до хрестів, зважував їх на долонях, вибираючи найбільш підходящий.
І, нарешті, він знайшов те, що шукав - він вибрав самий, на його погляд, маленький і легкий хрест і показав його Господу зі словами:
"Чи можу я взяти цей хрест замість свого?"
Бог посміхнувся і відповів: "Ну що ж - бери, адже ти і так вибрав свій хрест".
Ми вибираємо собі,
Що легше і гарніше,
А хрест, що носимо по житті,
Господу видніше.