посаджу тебе на руки
посаджу тебе на алкоголь
слухай у моєму серці перезвуки
це один удар а це пароль
і душі моєї перегілля
балки і яри в печінці
обростають руки євшан-зіллям
очі наче дві криниці
з острахом дивлюсь у твоє тіло
по складах поскладано твоє ім’я
ми зміліли
перекоти-поле віяло
власне «ми» і власне «я»
але це лише мала дистанція
між твоїм гуцульським і моїм подільським
не виходь на своїй станції
бо у мене є ще пиво кажуть «львівське»
завтра пересядемо на човен
і гайда в плавбу по Дністру
місяць білий місяць повен
роздягає дерево в бору
і припливши аж до моря
чує музику холодну й голосну
але ми не знаєм скільки горя
нам переказом поштовим надішле весна
Григорій Семенчук, із поетичної збірки «MORE віршів і пісень»
