Шановні матусі, а ви користувалися слінгом?

Для тих хто готується стати мамою та хочете спитати поради, та для тих хто вже став мамою і може сам порадити. Ну і татів просимо не встидатись. :)
Un.Known

Re: Шановні матусі, а ви користувалися слінгом?

Повідомлення Un.Known » 12 березня 2007, 23:34

::)

МНОГАБУКАВ.... але АСІЛІЛА. І що?

Що це за маячня? Таке враження, що це Лана Чайка писала!" Проходит целая вечность, и ребенок забывается сном. Вдруг он просыпается в этой безумной и пугающей гробовой тишине и неподвижности, вскрикивает. С ног до головы его тело охватывает огонь жажды, желания и невыносимого нетерпения."

Що є найменше в медицині пояснено - так це дитяча психологія, функції мозку новонародженого практично недосліджені. Як хтось може написати, що "его сердце распирает отчаяние"? Уй, я розізлилась!

Аватар користувача
Лен_ТОЧКА
Ветеран
Ветеран
Повідомлень: 421
З нами з: 24 серпня 2005, 14:31
Контактна інформація:

Re: Шановні матусі, а ви користувалися слінгом?

Повідомлення Лен_ТОЧКА » 13 березня 2007, 13:41

Не злись, дорога Un.Known?, книжка справді класна ::)  і я б радила прочитати її повністю усім майбутнім і  теперішнім мамам. Вона може когось шокувати, комусь здатися надто сентиментальною, ти  вважаєш, що все це анітрошки не відповідає істині, адже, справді , що ми можемо знати про почуття немовляти? Однак неможливо заперечити  те, що в дитини дійсно немає ні пам'яті, ні досвіду, ні відчуття часу, і тому все описане Ледлофф – цілком реально, а всі спроби "привчити" до чогось таку малу дитинку просто жорстокі. Для якої-небудь цивілізованої мами ідея носіння маляти увесь час у слінгу здаєсться навіть дикою – "ми ж не цигани!" Так, безперечно, тільки малятко цього не знає. Хтось вважає, що ми живемо в цивілізованому суспільстві, і дитину потрібно привчати до цивілізованого життя - безперечно, але вже в тому віці, коли маля буде вже в стані що-небудь розуміти, і не раніше. Переглянувши книгу Ледлофф, я відчула провину перед своєю старшою лялькою, навіть, незважаючи на те, що досить багато носила його на руках і що не давала йому плакати. Але жив він у дитячій один, і спав теж :( А я бігала в ночі через кімнату на його плач  :-\ ужас!  :'(  Якби ця книжка попалася мені раніше, я б залишила ідею приучення до ліжечка і до дитячої до 4-х річного віку. Думаю, це було б тільки на користь і мені, і йому (маю на увазі психологічну). "Ручний період" є життєво необхідним для дитини й, можна сказати без перебільшення, багато в чому визначає все подальше відношення людини до життя. Так, цей період  легким не назвеш – але він короткий, і можна трохи потерпіти для блага дитини. Мама, яка займається боротьбою із власною дитиною, сама не усвідомлюючи цього, закладає основу для майбутніх складностей у відносинах.
І, що мене дуже тішить – Віталька росте дуже ніжною і чуйною дитинкою, відносно спокійний, посидючий, уважний (у порівнянні з його однолітками) завжди пожаліє при необхідності, любить обійматися, пригорнутися. Я впевнена, що у цих якостях  є заслуга "ручного періоду".
Freedom, дуже вдячна за Твої переживання, але згадуючи свого старшенького, я більш ніж впевнена, що відучування від рук і "дресирування" дитинки в такому віці приведе до психічних розладів... Ну не можу я чути як малятко плаче  :'( А тут ще ця книжка попалась...
Хочу сказати, що Вітальчика носила в кенгурушці і маю порівняння. В слінгу набагато зручніше, і спина не болить... а у мене теж проблема з позвоночником (диски зійшли ще при перших родах) і скільки не вправляла - зіскакують, бо дитинка на ручки проситься, плаче... ну як не взяти  :'( Вирішила я спочатку дітей виростити, а вже потім за себе взятися... Може й не правильно, але іншого виходу поки не бачу  ::)

Un.Known

Re: Шановні матусі, а ви користувалися слінгом?

Повідомлення Un.Known » 13 березня 2007, 13:54

І не проси, злюсь і злитись буду, бо тому, хто таке пише, заборонила б ручку брати в руки! А подібних книжок я перечитала дюжинами з а життя, особливо в період коли чекала дівчат. Я, коли напишу щось подібне, і дуже гарно, керуючись словником Лани Чайки, а потім це видам, також будеш сприймати все серйозно?

От яка твоя фраза мене здивувала
Лен_ТОЧКА писав: Мама, яка займається боротьбою із власною дитиною, сама не усвідомлюючи цього, закладає основу для майбутніх складностей у відносинах.
Лєна, є таке поняття, як виховання, так от, інколи і боротись треба, але так, щоб дитина і в боротьбі відчувала твою любов до неї.

А на рахунок привчання до власного ліжечка - ну, ну... Моя Луцінка, як прямий наслідок мого жалю, до трьох років спала в одному ліжку зі мною і чоловіком, що мої стосунки з нею довело до райських вершин, але інтимні стосунки чоловіком зіпсуло абсолютно. Вже не говорю про те, що з точки зору гігієни це погано.

Аватар користувача
Lara!
Старожил
Старожил
Повідомлень: 298
З нами з: 1 серпня 2005, 14:45
Контактна інформація:

Re: Шановні матусі, а ви користувалися слінгом?

Повідомлення Lara! » 13 березня 2007, 16:07

Лєн, мене ця цитата також обурила і розізлила. Я, тепер уже і на вланому досвіді переконана, сім'я - це не лише дитина, а ще й батьки. І покласти здоров'я і власний спокій на вівтар дитячого дорослішання - це не вихід. Переконана, що жодній дитині це і не потрібно. Любов, увага, турбота - це не спання в одному ліжку, не носіння цілодобове у слінгу чи кенгурушці, не ігнорування плачу, це інтуїтивна реакція на конкретну ситупцію. А покласти дитину у ваше з чоловіком ліжко лише тому, що котрась кобіта, майстерно володіючи даром патетично описати дитячий плач, видала книжку - ну це, як на мене, схильність до (пробач, ніяк не підберу українського аналогу) "внушаемости".
У мене ліжечко дитини стоїть впритул до мого. Я завжди поруч, але водночас у нас з чоловіком є своє ліжко, де ми можемо побути удвох, тільки удвох, хоча б уночі. Весь мій день відданий Юльці, але чоловік і я, ми теж потребуємо уваги одне одного і хоч якогось розвантаження наприкінці дня.
А щодо цілої купи нових ідей і течій у вихованні дітей, то я теж перечитала досить літератури. Чесно, багато у чому стали мої знання у пригоді, але найбільше я покладаюсь на себе і свої відчуття, бо ні один професор і дослідник дитячої психології не знають мою дитину краще за мене. Крім того, я маю досить прикладів, коли сліпе слідування таким ідеям призвело до проблем у подальшому вихованні.
Я не вважаю, Лєн, що треба терпляче чекати, поки дитина заходиться плачем, але все має бути в міру. 
"я відчула провину перед своєю старшою лялькою, навіть, незважаючи на те, що досить багато носила його на руках і що не давала йому плакати".  А оця твоя фраза робить честь майстерності авторки книги і інтуїції видавця, щодо об'ємів продажу. Добре, коли є доступна література, різна література, але здається мені, що до будь-якої книжки треба ставитись критично і вибирати з кожної потроху. Тоді все піде легко і комфортно для вас усіх: і для тебе, і для діток, і для чоловіка!
Востаннє редагувалось 28 серпня 2008, 16:23 користувачем Lara!, всього редагувалось 1 раз.

Аватар користувача
Лен_ТОЧКА
Ветеран
Ветеран
Повідомлень: 421
З нами з: 24 серпня 2005, 14:31
Контактна інформація:

Re: Шановні матусі, а ви користувалися слінгом?

Повідомлення Лен_ТОЧКА » 14 березня 2007, 11:29

Народ, ви мене неправильно зрозуміли  :)  на рахунок ліжечка я мала на увазі не нічний сон (спимо ми з чоловіком тільки удвох), а те, коли дитинка, відучуючись від рук, весь день знаходиться у своєму ліжечку, проситься, піднімаючи голівочку, ручки і ніжки, мол: "візьми мене мама..." а мама розвертаєься і виходить з кімнати...  Є така фраза "проорётся пару раз  и привыкнет"  до цього ось  це: "Мама, яка займається боротьбою із власною дитиною, сама не усвідомлюючи цього, закладає основу для майбутніх складностей у відносинах" - тому, що мама на власним прикладом вчить ігноруванню прохань вже змалечку  :( Вважаю, що 90% з виховання, яке надається в сім'ї, є виховання власним прикладом, і тільки 10% нотаціями. Якщо батьки будуть відверто ігнорувати прохання дітей, то, відповідно, дочекаються цього ж в майбутньому у відношенні дітей до себе. Мій старший вже може, на моє прохання про щось, не відмовити, але пригадати: «Ага… а ти мене вчора не послухала…»  ;D

P.S// І ще, "ручний період" в моєму понятті звичайно ж не до трьох років, а до 5-6 місяців, коли дитинка вже може сидіти і бавитись іграшками, а не лежати і дивитись в потолок та на поручні ліжечка, як описує Жан Ледлофф, "ручний період" закінчується тоді, коли можна дитинку забавити і відволікти не беручи на ручки, а не залишати манюсіньку  - а там іменно про таку й пишеться: "...Но никто не приходит. Не теряя веры в «правильность» своей жизни, как и заложено в него природой, он делает единственное, что у него пока получается, — продолжает плакать" 
Востаннє редагувалось 14 березня 2007, 15:56 користувачем Лен_ТОЧКА, всього редагувалось 1 раз.

Un.Known

Re: Шановні матусі, а ви користувалися слінгом?

Повідомлення Un.Known » 14 березня 2007, 17:57

:-X

Ні, Лєна, це ти мене неправильно зрозуміла. На рахунок спання разом з батьками - це я тільки до того, куди можуть завести уступки батьків. Виховувати треба вже з пеленок, як би затерто і банально ця фраза не звучала. Погоджуюсь, що виховувати можна також власним прикладом, але не у всьому - тобто, існують речі, котрі дитина мусить сприймати без жодних прикладів, без жодних пояснень, а це називається авторитет.

І ще - коли стукне вашому юніору 5 чи 6 місяців, закінчиться "ручний" період, як ти кажеш - думаєш, він автоматично злізе з рук. Помиляєшся! Якщо він там до того часу просидів, то і далі буде делать единственное, что у него до сих пор очень хорошо получалось - плакать, коли його на руки не візьмуть, і жодний слінг тобі не допоможе. Треба просто не лінуватись, а вчити комунікувати і гратись вже  в цьому віці.

Аватар користувача
Freedom
Ветеран
Ветеран
Повідомлень: 481
З нами з: 24 травня 2006, 16:57
Контактна інформація:

Re: Шановні матусі, а ви користувалися слінгом?

Повідомлення Freedom » 14 березня 2007, 20:57

Ой Лєна!"Примусила" ти мене,заради цієї теми,зайти  лишній раз до мого лікаря :( ;)А пішла тому,що спробувала знайти на нету об´єктивний погляд лікарів на цей виналязок.На жаль,всі відгуки були саме на сайтах,де слінги та кенгурятники продаютьься.А тому що живу саме з ділером,тому знаю як ця "підплачена пропагація" працює. ::)Лікарка зі мною довго не панькалась,відповіла в пару реченнях.Цитую в перекладі:"Багато говорити не треба,слінги та кенгурятники прийшли до нас з бідніших країн,наприклад з Африки,де жінки не мають ні часу,ні можливості з дітьми бавитись чи залишати вдома,тому носять їх постійно з собою.А документальні фільми бачила?Звернула увагу на осанку цих дітей та самих жінок?Дитина,лежучи в ліжечку чи колясці,пробує щось змінити зі своєю позою,намагається та "вивчає" своє тіло.Зусилля,які вона кожні 3-5 хвилин для цього прикладає,набагато важливіші для її розвитку,ніж кожного дня дві години робити з нею "зарядку".В кенгурятнику чи слінгу вона це робити не мусить,тому що їй нічого "не бракує" -може спати.В слінгу "при полнейшем спокойствии и ленности" погано розвиваються мязи,вони бувають там де нетреба.Мамі велике навантаження на бедра,скривляються лопатки а також грозить опущення матки.В кенгурятнику для дитини взагалі бути небезпечно.При поганому розвитку позвоночника може дійти до деформації дальших внутрішніх органів.У хлопчиків передусім,простати.В мами нагрузка повністю на позвоночник,яка не мусить в подальшому проявитись лишень біллю".Це так все,що вона мені сказала.Трохи дивувалась,тому що тут це вже ніхто не носить і навіть це вже не продається.Але переглядаючи сайти,я зрозуміла,що це у нас черговий,в цьому разі,слінговий бум.Хтось заробляє гроші,хтось нищить  здоровя але є "in".Ти,Лєн,роби висновки сама.  :evil5:
Що стосується статтей,книжок та виховання... ::)Коротко.Першу і останню подібну книжку я прочитала в 92-ому році,коли мала народитись Юлька.А тепер читати не збираюсь.Ніхто,краще за мене не знає,як є моїй дитині,чого їй бракує і як їй допомогти.Я ні молодшого,ні старшого на руках не носила і не ношу.Але це не значить,що не приділяла уваги.Зовсім маленькій дитині вистачить чути голос матері а трошки більшій її присутність.Ще більша дитинка,поки не хвора,плаче з нудьги.Носити на руках,на мою думку,це дуже легкий вихід з "плаксивої сиуації". :binkybaby:
За свої думки ніхто не може бути покараним.

Відповісти